ІМПЕРАТИВИ МІЖНАРОДНОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНИХ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

Медведкін Тарас Сергійович

УДК [332.22:004.853]:339.9 (100)

ІМПЕРАТИВИ МІЖНАРОДНОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНИХ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Макогон Юрій Володимирович
доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ДОМІНАНТИ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 19
1.1 Теоретичні основи науково-технологічної глобалізації у світовому господарстві 19
1.2 Детермінанти міжнародного науково-технологічного та економіко-інноваційного співробітництва країн 34
1.3 Методологічні основи формування інноваційної компоненти глобального науково-технологічного розвитку 54
Висновки до розділу 1 90

РОЗДІЛ 2. ДЕТЕРМІНІЗМ МІЖНАРОДНОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ КРАЇНИ 93
2.1 Теоретичне підгрунтя та принципи формування економічної природи поняття “знання” 93
2.2 Теоретико-методологічні засади формування постіндустріальної економіки знань 109
2.3 Науково-методологічні основи концепції міжнародного трансферу знань 130
Висновки до розділу 2 149

РОЗДІЛ 3. ЗАКОНОМІРНОСТІ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ 151
3.1 Концептуальні основи глобальної трансформації та модернізації економічних систем 151
3.2 Формування парадигми трансферу знань та економічної транзитології 192
3.3 Науково-методичні засади дослідження системних науково-технолгічних перетворень національних економік 225
Висновки до розділу 3 247

РОЗДІЛ 4. ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА КРАЇН 249
4.1 Аналіз сучасних домінант розвитку міжнародної науково-технологічної взаємодії країн 249
4.2 Оцінка ефективності міжнародного трансферу знань на сучасному етапі 272
4.3 Дослідження особливостей залучення країн та регіонів світу до процесів міжнародного наково-технологічного співробітництва 275
Висновки до розділу 4 366

РОЗДІЛ 5. КОНЦЕПЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ 369
5.1 Підхід до формування інноваційної стратегії країни в умовах міжнародної науково-технологічної трансформації 369
5.2 Концептуальні засади формування критеріїв побудови економіки знань України 382
5.3 Комплексний підхід до формування стратегії розвитку національної системи трансферу знань 416
Висновки до розділу 5 424

ВИСНОВКИ 425

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 431

ДОДАТКИ 451

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Основною світовою тенденцією формування сучасного суспільства є глобальні науково-технологічні трансформації, що обумовлюють перехід від сировинної індустріальної економіки до постіндустріальної економіки знань, визначальним фактором виробництва якої є інтелектуальний капітал та інформаційні технології, що обумовлені міжнародним трансфером знань як об’єктивним результатом техноглобалізації. В сучасних умовах економічна система здатна забезпечувати конкурентоспроможність в контексті посилення глобальних викликів тільки через визначення та впровадження імперативів міжнародного трансферу знань для забезпечення модернізаційних трансформацій країни та сучасного рівня життя населення.
У науковій літературі проблеми глобалізації та трансформації економічних систем як основних векторів сучасного цивілізаційного розвитку з урахуванням особливостей сучасного міжнародного науково-технологічного співробітництва висвітлені у роботах класиків економічної теорії і політекономії: К.Бюхнера, М.Вебера, Дж.Гелбрейта, В.Зомбарта, Д.Кейнса, Д.Кларка, В.Леонтьєва, К.Маркса, А.Маршала, Т.Мена, Д.Робінсона, А.Сміта, Е.Чемберліна та науковців нового покоління: Р.Аткінсона, О.Булгазіна, Л.Гумільова, П.Деніелса, С.Дента, М.Кастельса, Р.Коуза, Б.Ландвала, Л.Ларуша, У.Лацоніка, Дж.Ліндера, Д.МакФаддена, Ф.Перру, П.Ромера, Дж.Сакса, Дж.Стігліца, Л.Тейлора, Я.Тінбергена, Дж.Тобіна, О.Уільямсона, С.Фішера.
Проблеми міжнародного трансферу технологій є предметом досліджень багатьох іноземних та вітчизняних фахівців, зокрема П.Друкера, М.Портера, М.Познера, Р.Солоу, Й.Шумпетера, О.Амоші, Ю.Бажала, В.Базилевича, О.Білоруса, В.Будкіна, В.Вергуна, В.Гейця, С.Глазьєва, І.Дахно, М.Дідківського, Д.Лук’яненка, В.Ляшенка, Ю.Макогона, Ю.Орловської, О.Олейнікова, А.Поручника, А.Румянцева, А.Старостіної, В.Соловйова, А.Філіпенка, Д.Черваньова, В.Шевченка та ін.
Питання формування економіки знань, особливостей властивого їй господарського механізму і механізму відтворення знання знайшли своє відображення в працях вітчизняних і зарубіжних вчених: О.Антипіної, В.Астахової, С.Архієреєва, І.Бузько, О.Варшавського, Ю.Васильчука, Е.Вільховченко, Г.Задорожного, Л.Едвінсона, К.Ерроу, В.Іноземцева, Р.Інглегарта, М.Кіма, Ф.Махлупа, М.Мелоуна, М.Пората, Н.Решера, Т.Сакайя, В.Семиноженка, В.Стьопіна, Е.Тоффлера, Л.Федулової, Ф.Фукуями, Г.Черніченка, А.Чухно та інших.
Незважаючи на достатню кількість праць з викладеної проблематики, у науковій літературі недостатньо дослідженими залишаються питання розвитку міжнародного трансферу знань в системі глобальних науково-технологічних трансформацій, що ускладнює розробку стратегії науково-технологічного розвитку національної економіки відповідно до сучасних глобалізаційних викликів. Актуальність зазначених проблем, необхідність їх вирішення зумовили вибір теми дослідження, її теоретико-методологічне та науково-практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до тематики науково-дослідної роботи відділу проблем регуляторної політики та розвитку підприємництва Інституту економіки промисловості Національної академії наук України: держбюджетних тем «Розробка напрямів і моделей трансформації інноваційної діяльності в промисловості у контексті міжнародної інтеграції» (номер держреєстрації 0106U008450), у рамках якої досліджено тенденції міжнародного трансферу знань і надано пропозиції до проекту концепції інноваційного розвитку України та її регіонів в умовах глобального ринку технологій; «Міжнародний трансфер знань в інноваційному розвитку промисловості» (номер держреєстрації 0109U00962), у рамках якої проаналізовано міжнародний трансфер знань в економіці України, виявлено тенденції розвитку міжнародного трансферу технологій, іноземних інвестицій, міграції науковців, експортно-імпортних відносин, надано пропозиції щодо вдосконалення державної політики регулювання міжнародного трансферу знань в економіці України, та кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетними темами: «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації – Г06/53а 0106U012484), у рамках якої запропоновано науково-методичні засади оцінки підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах активізації науково-технологічних глобалізаційних процесів; «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер державної реєстрації – Г-01/3 010U005723), у рамках якої запропоновано концептуально-методологічні та організаційно-економічні основи формування державної бюджетної політики, що знайшли своє відображення в концептуальних засадах фінансування трансферу знань в рамках економічних систем; Г-11/3 «Розвиток старопромислового регіону на засадах інноваційної стратегії та трансферту знань» (номер державної реєстрації 0111U009621), в рамках якої розроблено науково-методичні підходи щодо визначення оптимальних інструментів державного регулювання трансферу знань на регіональному рівні.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методологічних імперативів міжнародного трансферу знань і на цій основі – розробка цілісної наукової концепції технологічних трансформацій економічних систем в умовах глобального трансферу знань.
Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:
– дослідити теоретичні основи науково-технологічної глобалізації у світовому господарстві;
– узагальнити детермінанти міжнародного науково-технологічного та економіко-інноваційного співробітництва країн;
– здійснити аналіз методологічних основ формування інноваційної компоненти глобального науково-технологічного розвитку;
– розглянути теоретичне підґрунтя та принципи формування економічної природи поняття “знання”;
– конкретизувати теоретико-методологічні засади формування постіндустріальної економіки знань;
– дослідити науково-методологічні основи концепції міжнародного трансферу знань;
– систематизувати концептуальні основи глобальної трансформації та модернізації економічних систем;
– сформувати парадигму трансферу знань та економічної транзитології;
– обґрунтувати науково-методичні засади дослідження системних науково-технологічних перетворень національних економік;
– проаналізувати сучасні домінанти міжнародної науково-технологічної взаємодії країн;
– оцінити ефективність міжнародного трансферу знань на сучасному етапі;
– дослідити особливості залучення країн та регіонів світу до процесів міжнародного науково-технологічного співробітництва;
– запропонувати підхід до формування інноваційної стратегії країни в умовах міжнародних науково-технологічних трансформацій;
– визначити концептуальні засади формування критеріїв побудови економіки знань України;
– розробити комплексний підхід до формування стратегії розвитку національної системи трансферу знань.
Об’єктом дослідження є процес формування імперативів міжнародного трансферу знань в системі глобальних науково-технологічних трансформацій.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні, науково-методичні та організаційно-економічні складові парадигми міжнародного трансферу знань з урахуванням викликів науково-технологічних трансформацій глобальної економіки.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем трансформації міжнародного трансферу знань в контексті глобальних технологічних зрушень. У дисертації використано систему методів і підходів, які забезпечують концептуальну єдність дослідження – загальнофілософський метод діалектичного пізнання (для пізнання сутності науково-технологічних процесів в їх цілісності, розвитку та суперечливості); метод абстрактно-логічного аналізу (для дослідження категорій «інноваційний пасіонарій», «інноваційний хаб»); системно-структурного та економіко-статистичного аналізу (для оцінки векторів розвитку міжнародного науково-технологічного співробітництва, аналізу імперативів та прагматики побудови і розвитку інноваційної політики провідних країн світу та характеристики особливостей комплексної системи критеріїв побудови економіки знань); економіко-математичного моделювання (для аналізу макростатистичних показників міжнародного трансферу знань за країнами та регіонами світу) та ін.
Інформаційною базою дослідження виступили офіційні матеріали та публікації комісій ООН, Світової організації торгівлі, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світового економічного форуму, Відомства США з патентів та товарних знаків, Європейської патентної організації, Японського патентного відомства, а також Закони України, Укази Президента, постанови Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, дані Державної служби статистики України, Державної службі інтелектуальної власності України, Державного комітету України з питань науки, інновацій і інформатизації, інформаційні та аналітичні матеріали національних та зарубіжних науково-дослідницьких центрів та інститутів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у концептуальному вирішенні наукової проблеми пізнання діалектичної природи та еволюції міжнародного трансферу знань на основі розробки науково-практичних рекомендацій щодо визначення імперативів інноваційної трансформації економічних систем в контексті глобального науково-технологічного співробітництва.
Основні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження, полягають в такому:
вперше:
сформульовано новий напрям наукового дослідження, сутність якого полягає у розробці науково-методологічних та організаційно-методичних засад формування сучасних імперативів міжнародного науково-технологічного співробітництва в контексті глобальних викликів, які обумовлені науково-технологічними трансформаціями, що знайшли своє відображення у концепції міжнародного трансферу знань – основної передумови та фактора функціонування світогосподарського відтворювального процесу, яка розглядається як системне утворення, в основі формування якого лежать процеси еволюції, діалектичного взаємозв'язку та взаємопереплетення таких базових компонентів, як інформаційно-комунікаційна мережа, транспортна інфраструктура глобальної економіки, інформаційний простір світу;
розроблено методологію формування парадигми трансферу знань, за рахунок визначення ключових детермінант останнього, а саме: типологія видових проявів трансферу знань; стан інтелектуального потенціалу (просторово-часова функція від перелічених видів прояву); рівень використання інтелектуального потенціалу економічної системи (різниця між станами в просторово-часових та економічних вимірах), що дозволило надати нову інтерпретацію економічного феномену “знання” не тільки як загальновідомого результату індивідуального когнітивного процесу, а й визначального фактору виробництва сучасних економічних систем різного рівня для забезпечення зниження невизначеності траєкторії економіко-технологічного розвитку під впливом біфуркаційних факторів;
введено термін “інноваційний пасіонарій”, під яким запропоновано розуміти індивідуум (фізичну або юридичну особу), який абсорбує із зовнішнього середовища ресурсів більше, ніж це потрібно для лише особистого і видового економічного самозбереження з метою здійснення цілеспрямованого впливу на трансформацію оточуючого середовища за рахунок використання інноваційних, інституційних, організаційно-економічних та соціальних важелів на мікро-, мезо-, макро-, мега та метарівнях на засадах визначення енергетико-інформаційних, конкурентних та інноваційних імперативів міжнародного трансферу знань для оптимізації умов розвитку інформаційно-інноваційного середовища постіндустріальної економіки;
удосконалено:
теоретико-методологічний підхід до державної інноваційної політики країни, який, на відміну від існуючих, враховує необхідність державного втручання в трансфер знань на засадах виокремлення наступних ключових системних аспектів: структурного (оптимізація законодавства, мінімізація бюрократії для інноваційних підприємств, удосконалення інноваційної інфраструктури тощо), функціонального (трансформація на всіх рівнях економічної системи, стабілізація рівня життя населення) та цільового (формування умов для сталого розвитку, збалансований розвиток усіх форм власності), використання якого дозволить забезпечити стимулювання мультиплікативної дифузії знань для оптимізації структури національного виробництва, економічного розвитку провідних галузей національної економіки, повноцінної інтеграції науки й виробництва на всіх рівнях: державному, регіональному, місцевому, корпоративному тощо;
науково-методичні засади визначення оптимальних інструментів державного регулювання трансферу знань, а саме доповнено існуючу систему відповідними до сучасних вимог механізмами стимулювання попиту на інноваційну продукцію, координації державного, регіонального і місцевого рівнів реалізації інноваційної політики, забезпечення послідовності та перманентності науково-технологічних трансформацій економічної системи через правове регулювання; податкове стимулювання інноваційної активності; державні гарантії й страхове забезпечення інноваційних проектів; стимулювання інноваційного підприємництва, що дозволить перейти від застосування переважно адміністративних методів регулювання до лібералізації та дерегуляції досліджуваної сфери;
імперативи міжнародного трансферу знань в контексті глобальних науково-технологічних трансформацій через систематизацію принципів міждисциплінарного дослідження концепцій економічної теорії, теорій модернізації й інноватики та теорій трансформації за логіко-послідовною та історичною еволюцією, яку представлено у вигляді структурної схеми теоретико-методологічного підґрунтя формування парадигми трансферу знань та економічної транзитології, що дозволяє здіснити подальший науковий дискурс економіко-технологічної транзитології мезо- та макроекономічних систем, який зумовлений теоретико-методологічними новаціями синергійного, еволюційного та інституційного підходів до дослідження соціально-економічних перетворень;
науково-методичний підхід до оцінки ефективності міжнародного трансферу знань, який включає розроблені економіко-математичні моделі емпіричного аналізу (адитивного та мультиплікативного типів), що містять показники кількісного вимірювання міжнародного трансферу знань (національні витрати на НДДКР (GERD, BERD, R&D earnings), торговельні відносини в сфері високотехнологічної продукції, кількісно-якісні характеристики підготовки кадрів вищої кваліфікації та міграційних процесів), застосування якого дозволяє проаналізувати вплив цих параметрів на трансформаційні зрушення в національній інноваційній системі як на певну дату, так і в динаміці (регресійний та факторний аналіз) та визначити напрям змін ключових компетенцій, які вони відображають;
запропоновано комплексний підхід до формування стратегії розвитку національної системи трансферу знань, який складається, по-перше, з теоретичної моделі реінтеграції національної інноваційної системи до сучасного науково-технологічного простору через виокремлення загальних (глобалізація економічного розвитку), особливих (постіндустріалізаційні перетворення ринкових економік) та специфічних (розбудова національних моделей економічних перетворень) тенденцій трансформаційного процесу, що визначають сучасні тренди науково-технологічного розвитку; по-друге, зі структурної схеми державної бюджетної політики фінансування трансферу знань, яка на відміну від традиційної схеми фінансування (фундаментальні дослідження - прикладні дослідження), враховує новий елемент - blue skies research, визначальною характеристикою якого є більш значна придатність до комерціалізації випадкових наукових проривів, ніж планових досліджень, що обгрунтовує можливість корегувати вказану стратегію у відповідності до сучасних викликів науково-технологічних трансформацій;
набули подальшого розвитку:
визначення домінуючих тенденцій розвитку міжнародного науково-технологічного співробітництва, до яких віднесено такі: подальша інтернаціоналізація та глобалізація ринків високотехнологічних товарів та послуг, яким властиві нові сутнісні риси наднаціонального виробництва планетарного масштабу; формування і створення єдиного інформаційного простору, де суб’єкти міжнародних економічних відносин, в першу чергу – фізичні особи, реалізують свої інтереси; наявність різноманітного інноваційного ландшафту світового господарства, що зумовлює відсутність гомогенності технологічного цивілізаційного розвитку;
діалектична сутність глобального трансферу знань як системи і процесу за умов розкриття змісту та логічної взаємозалежності обов’язкових елементів зазначеної діалектики (об’єктів, суб’єктів, факторів впливу, джерел інформації, принципів, тактики і стратегії), які обумовили авторське бачення структури, організаційно-функціональних зв’язків, підпорядкованості та умов функціонування елементів національної інноваційної системи, результатом чого є розробка дефініції “інноваційний хаб” - сукупності інформаційно-комунікаційних, соціальних, організаційних, професійних мереж, формальних та неформалізованих баз кодифікованого і неявного знання для забезпечення глобального трансферу знань в рамках системи ліцензування та мобільності інтелектуального капіталу через релокацію «вчених-зірок» («starscientists»);
понятійно-категоріальний апарат міжнародних економічних відносин, а саме надано авторське визначення понять “науково-технологічна трансформація”, яку пропонується розглядати як об’єктивний процес, базисом якої є циклічна закономірність змін в існуючій економічній системі під впливом науково-технічного прогресу, наслідками чого є зміна технологічного укладу, знання як фактору виробництва, співвідношення сфери матеріального виробництва та надання послуг; “трансфер знань”, який розглядається як просторово-часове переміщення технологій, високотехнологічних товарів, послуг, міграції науковців та висококваліфікованих фахівців, у результаті якого країни – реципієнти знань одержують певні вигоди з метою створення такого світового економічного порядку, за якого можна буде забезпечувати оптимального зростання світової економіки, здійснювати вирівнювання значних диспропорцій інноваційного ландшафту на мега- та метарівнях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення, висновки та науково-практичні рекомендації дисертаційної роботи становлять наукове підґрунтя розробки інноваційної стратегії країни в контексті впливу сучасних науково-технологічних трансформацій.
Висновки і розробки проведеного дослідження впроваджено на державному, регіональному і виробничому рівнях:
на державному рівні: в діяльності Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (довідка № 54/01-108 від 20.01.2012 р.) – науково-практичні рекомендації щодо ефективного функціонування України в системі міжнародного науково-технологічного співробітництва, зокрема при прогнозуванні розвитку макроекономічних показників країн та інтеграційних угруповань, які стосуються міжнародного трансферу знань з метою визначення потенційних резервів рівноправного партнерства України та забезпечення цілісності зовнішньополітичного курсу держави й національних економічних інтересів на світовому ринку високотехнологічної продукції; Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (довідка № 157/01-07 від 05.07.2012 р.) – науково-методичні рекомендації щодо визначення організаційно-економічних механізмів забезпечення ефективності міжнародного трансферу знань та захисту інтелектуальної власності на національному рівні; Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (довідка № 39 від 05.07.2012 р.) – конструкт ландшафту трансферу знань як узагальненої схеми формування базисних передумов становлення нової економіки знань;
на регіональному рівні: в діяльності Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 07/06-1030 від 25.06.2012 р.) – науково-методичні підходи щодо визначення оптимальних інструментів державного регулювання трансферу знань при розробці Стратегії соціально-економічного розвитку Донецької області до 2015 року та Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року; Донецької міської ради (довідка № 127/01-27 від 11.04.2012 р.) – теоретичні та науково-практичні підходи до реалізації державної інноваційної політики при розробці Стратегії розвитку міста Донецька на період до 2020 року; Макіївської міської ради (довідка № 76/02-124 від 25.01.2012 р.) – концептуально-методологічні основи державної бюджетної політики, що знайшли своє відображення в концептуальних засадах фінансування трансферу знань при розробці Концепції Стратегії соціально-економічного розвитку міста до 2015 року; Інституту економіки промисловості НАН України (довідка № 07/06-1030 від 27.06.2012 р.) – модель регіональної інноваційної системи, концепція структурних змін у системі економічних явищ та процесів при розробці програми-методики «Інституційне забезпечення становлення та розвитку інноваційних систем промислових регіонів»; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (довідка № 22/11 від 03.11.2010 р.) – концепція міжнародного трансферу знань; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 370/04.07-03 від 20.12.2011 р.) – науково-методичні розробки стосовно визначення домінант діалектичної сутності глобального трансферу знань при розробці каталогу інвестиційних проектів Донецької області; Дніпропетровської торгово-промислової палати (довідка № 69/1-03 від 11.06.2012 р.) – науково-методичні рекомендації щодо використання моделі реінтеграції національної інноваційної системи до сучасного науково-технологічного простору; Східної митниці (акт № 149/08-1 від 28.08.2012 р.) – науково-практичні рекомендації щодо визначення критично важливих індикаторів для забезпечення інтеграції країн визначених інтеграційно-технологічних кластерів у нову глобальну економіку знань;
на виробничому рівні: в діяльності ТОВ “Крестон Геренті Груп Юкрейн” (м.Київ) (акт № 47-1/28 від 21.03.2012 р.) – наукові розробки і пропозиції щодо впровадження концептуальних елементів управління знаннями при розробці стратегії розвитку міжнародної компанії на період до 2015 року; міжнародної компанії Paradiesfrucht GmbH (Jahncke Group) (акт № 13/1-05 від 14.05.2012 р.) – економіко-математичні моделі кількісного вимірювання міжнародного трансферу знань при розробці концепції техніко-технологічної стратегії оновлення виробничих потужностей у відповідності до сучасного стану ринкової кон’юнктури; ДП «Конструкторське бюро «Південне» (акт № 126/1-09 від 23.09.2012 р.) – економіко-математична модель ефективності міжнародного трансферу знань; ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (акт № 18/23 від 07.09.2012 р.) – економіко-математичні моделі кількісного вимірю¬вання міжнародного трансферу знань; ПрАТ «Донецьксталь» – металургійний завод» (акт № 09/44 від 06.09.2011 р.) – практичні рекомендації щодо визначення організаційно-економічних механізмів забезпечення ефективності міжнародного трансферу знань; АТ «СКМ» (акт № 12-127/49-1 від 15.07.2012 р.) – результати порівняльного аналізу методів управління персоналом при розробці стратегії розвитку компанії на період до 2015 року; ПрАТ «Страхова компанія «Кремінь» (довідка № 25/4 від 08.05.2012 р.) - концепція про триалістичну природу знання та її візуальна інтерпретація.
Окремі положення і рекомендації дисертаційної роботи використано також у навчальному процесі економічного факультету Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (довідка №1595/01-26/6.9.0. від 20.12.2011р.) – при розробці науково-методичного забезпечення та викладанні курсів «Методологія наукових досліджень», «Інтелектуальна власність», «Міжнародна економічна діяльність України», «Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств (організацій)», «Управління нововведеннями» при підготовці студентів економічних спеціальностей.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. Наукові ідеї, положення та результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом власних розробок автора.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на 34 Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк-Святогірськ, 2006-2012рр.), «Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (м. Таганрог-Донецьк, 2005р., м. Свіштов-Донецьк, 2006 р., м. Лівадія-Донецьк, 2007р., м. Севастополь-Донецьк, 2009р., м. Стамбул-Донецьк, 2010 р., м. Севастополь-Донецьк, 2011р., м. Албена-Донецьк, 2012 р.), «Інвестиційно - інноваційна стратегія розвитку національної економіки в умовах глобальної економічної системи» (м. Маріуполь, 2008-2012рр.), «Проблеми планування в ринкових умовах» (м. Алушта, 2011-2012рр.), «Державотворчі процеси в Україні та світі: реалії, проблеми, перспективи» (м. Івано-Франківськ, 2012р.), «Друга хвиля економічної кризи: проблеми та шляхи вирішення» (м. Київ, 2012р.), «Организационно-экономические проблемы регионального развития в современных условиях» (м. Сімферополь, 2012р.), «Сучасна економічна система та тенденції розвитку на початку третього тисячоліття» (м. Івано-Франківськ, 2012р.), «Стратегія подолання економічної кризи: сутність та практичне застосування» (м. Одеса, 2012 р.), «Фінансово-економічний аспект євроінтеграції: Україна-Чехія-ЄС» (м. Прага, Чехія, 2012р.), «Інноваційна економіка – напрямок сталого розвитку держави» (м. Сімферополь, 2012р.), «Інновації та трансфер технологій: від ідеї до прибутку» (м. Дніпропетровськ, 2011р.), «Капіталізація підприємств і фінансових організацій: теорія і практика» (м. Донецьк, 2011 р.), «Прошедший экономический кризис и тенденции будущего развития» (м. Ростов-на-Дону, РФ, 2011 р.), «Актуальні напрямки розвитку соціально-економічних систем» (м. Донецьк-Святогірськ, 2011 р.), «Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність» (м. Київ, 2010 р.), «International business orientation» (м. Прага, Чехія, 2007 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 57 наукових праць загальним обсягом 375,1 д.а., з яких особисто автору належить 83,25 д.а., у тому числі: 1 індивідуальна монографія загальним обсягом 18,7 д.а., 5 монографій у співавторстві загальним обсягом 201,9 д.а., з яких особисто автору належить 14,55 д.а., 29 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 14,65 д.а., з яких особисто автору належить 11,8 д.а., 4 статті в іноземних виданнях загальним обсягом 1,8 д.а., з яких особисто автору належить 1 д.а., 5 підручників, з яких 4 мають відповідний гриф МОН України загальним обсягом 125,55 д.а., з яких особисто автору належить 34,1 д.а., 2 авторських свідоцтва на наукові твори.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 430 сторінках друкованого тексту, включаючи 58 таблиць на 43 сторінках, 87 рисунків на 37 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі розробки методологічного забезпечення міжнародного науково-технологічного співробітництва та концепції формування імперативів глобального трансферу знань в умовах глобалізації та трансформації економіки.
На основі одержаних результатів зроблено такі висновки:
1. В результаті дослідження теоретичних домінант та методологічних засад науко-во-технологічної глобалізації виокремлено ключові критеріальні ознаки зазначеного процесу - рівень технологічного розвитку цивілізації, інтенсивність міжнародного науково-технологічного співробітництва, характер інституційного забезпечення даної сфери, розповсюджений тип технологічного способу виробництва (укладу), ступінь прояву суперечностей глобального розвитку; основні економічні фактори та новітні детермінанти та імперативи впливу техноглобалізму на цивілізаційний розвиток, а також визначено хронологію зародження елементів науково-технологічної глобалізації, перші з яких виникли ще за часів промислової та електротехнічної революцій та викликали стрімкий розвиток техніки внаслідок серії великих науково-технологічних відкриттів у промисловості.
2. На засадах розгляду генезису наукових ідей та імперативів розвитку інноваційної економіки в умовах глобалізації, до складових якого належать: цивілізаційний розвиток людства, глобалізаційні процеси, сучасні концепції розвитку суспільства, моделі постіндустріального суспільства, імперативи інноваційної економіки, запропоновано в якості елемента інституційного забезпечення розглядати інноваційний хаб, як елемент національної інноваційної системи, а саме сукупність інформаційно-комунікаційних, соціальних, організаційних, професійних мереж, формальних та неформалізованих баз кодифікованого і неявного знання для забезпечення глобального трансферу знань через систему ліцензування та мобільності інтелектуального капіталу (через релокацію «вчених-зірок» («starscientists»)).
3. На засадах дослідження класичних та сучасних теорій формування енергетико-інформаційних, конкурентних та інноваційних ознак розвитку інформаційно-інноваційного середовища постіндустріальної економіки, введено термін “інноваційний пасіонарій”, під яким пропонується розуміти індивідуум (фізичну або юридичну особу), який абсорбує із зовнішнього середовища ресурсів більше, ніж це потрібно для лише особистого і видового економічного самозбереження та спрямовує вплив на трансформацію оточуючого його середовища за допомогою інноваційних, інституційних, організаційно-економічних та соціальних важелів на мікро-, мезо-, макро-, мега та метарівнях.
4. Розроблено теоретичну модель реінтеграції національної інноваційної системи до сучасного глобального науково-технологічного простору на основі активізації її трансформаційного потенціалу, що визначається інституційною зрілістю суспільства, реально існуючою економічною системою та глобалізаційними умовами та чинниками її еволюції. Доведено, що найприйнятнішим сценарієм інтеграції національної економіки до сучасної світогосподарської системи є інноваційно-проривний або випереджальний, зорієнтований на провідні атрактори структурування глобальної економіки.
5. Розроблено методологію пізнання процесу формування парадигми трансферу знань, яка розглядає економічний феномен “знання” як результат індивідуального когнітивного процесу, що використовується як визначальний фактор виробництва в рамках економічних систем різного рівня для зниження невизначеності траєкторії розвитку під впливом біфуркаційних факторів та за умов здійснення фазових переходів в рамках теорії систем, в рамках якої визначено: типологію видових проявів трансферу знань; стан інтелектуального потенціалу як функцію від перелічених видів прояву, що відображають їх часові, просторові та інші стани; рівень використання інтелектуального потенціалу економічної системи – різниця між станами в просторово-часових та економічних вимірах.
6. На засадах сформованої концепції про триалістичну природу знання надано авторське визначення дефініції трансфер знань, яке пропонується розглядати, як просторово-часове переміщення технологій, високотехнологічних товарів, послуг, міграції науковців та висококваліфікованих фахівців, у результаті якого країни – реципієнти знань одержують певні вигоди з метою створення такого світового економічного порядку, за якого можна буде забезпечувати оптимального зростання світової економіки, здійснювати вирівнювання значних диспропорцій інноваційного ландшафту на мега- та метарівнях.
7. Сформульовано новий напрям наукового дослідження, сутність якого полягає у розробці науково-методологічних та організаційно-методичних засад формування сучасних імперативів міжнародного науково-технологічного співробітництва в контексті глобальних викликів, які обумовлені науково-технологічними трансформаціями, що знайшли своє відображення у концепції міжнародного трансферу знань – основної передумови та фактора функціонування світогосподарського відтворювального процесу, яка розглядається як системне утворення, в основі формування якого лежать процеси еволюції, діалектичного взаємозв'язку та взаємопереплетення таких базових компонентів, як інформаційно-комунікаційна мережа, транспортна інфраструктура глобальної економіки, інформаційний простір світу.
8. Сформовано комплексний конструкт ландшафту глобального трансферу знань, що включає як базові, так і структурні елементи: суб'єкти (власники та одержувачі знання), механізми виробництва і отримання знання, канали трансферу знання, інституційне оточення (епістемологічні співтовариства).
9. Обґрунтовано функціональний, структурно-морфологічний, інформаційний та еволюційно-генетичний теоретико-методологічні підходи до дослідження сутності економічної системи та аргументовано визначення останньої як відкритої, організаційно неоднорідної цілісності підсистем та елементів економіки, процесуальними атрибутами якої є діалектична єдність організації та самоорганізації, історичність та людиноорієнтованість.
10. Розроблено генезис теоретико-методологічних засад економічної транзитології шляхом виокремлення таких його складових: розвиток теорії модернізації; формування концепцій залежності, “розвитку недорозвиненості”, світ-системного аналізу; переорієнтація наукових досліджень на виявлення глобалізаційних чинників трансформаційних процесів; застосування теоретико-методологічних новацій синергетичного, еволюційного та інституційного підходів до дослідження перехідних економік. Це дало можливість запропонувати структурну схему теоретико-методологічного підґрунтя формування парадигми трансферу знань та економічної транзитології.
11. Обґрунтовано, що сутністю економічної трансформації є якісні перетворення економічної системи, які можна структурувати за глибиною (збагачення природи економічної системи чи перехід до її нової якості), інтенсивністю (швидкі, переважно якісні, чи повільні, переважно кількісні), характером (еволюційні чи революційні), спрямованістю (прогресивні, регресивні, циклічні, інверсійні), охопленням елементів системи (часткові або загальносистемні), на основі чого надано авторське визначення поняття “науково-технологічна трансформація” як об’єктивного процесу, базисом якої є циклічна закономірність змін в існуючій економічній системі під впливом науково-технічного прогресу, наслідками чого є зміна технологічного укладу, знання як фактору виробництва, співвідношення сфери матеріального виробництва та надання послуг.
12. Аналіз тенденцій сучасного міжнародного науково-технологічного співробітництва країн дозволив визначити провідні детермінанти цієї співпраці: інформаційно-технологічна (що генерована науково-технічною революцією, яка створює передумови для взаємодії суб’єктів господарювання в планетарному масштабі в режимі реального часу); фінансово-економічна (започаткована експансією міжнародного капіталу, який інтенсифікує обмін товарами, послугами та інформацією між національними соціально-економічними структурами); соціалізаційна (пов’язана з постіндустріальними тенденціями становлення людиноорієнтованості господарських систем, зорієнтованих на всебічний розвиток та розкриття потенціалу конкретної особистості).
13. Визначено домінуючі тенденції розвитку міжнародного науково-технологічного співробітництва: подальша інтернаціоналізація та глобалізація ринків високотехнологічних товарів та послуг (яким властиві нові сутнісні риси наднаціонального виробництва планетарного масштабу); формування і створення єдиного інформаційного простору (де всі суб’єкти міжнародних економічних відносин реалізують свої інтереси); наявність різноманітного інноваційного ландшафту світового господарства (визначає відсутність гомогенності технологічного цивілізаційного розвитку).
13. На засадах проведеного кількісного вимірювання міжнародного трансферу знань (національні витрати на НДДКР (GERD, BERD, R&D earnings), торговельні відносини в сфері високотехнологічної продукції, кількісно-якісні характеристики підготовки кадрів вищої кваліфікації та міграційних процесів) проаналізовано вплив цих параметрів на трансформаційні зрушення в національній інноваційній системі як на певну дату, так і в динаміці (регресійний та факторний аналіз), а також визначено напрям змін ключових компетенцій, які вони відображають.
14. В результаті дослідження процесу регіоналізації інноваційних систем світової економіки зроблено висновок щодо перетворення світових регіонів на головних учасників глобальних інноваційних процесів, встановлено характерні ознаки регіоналізації міжнародної інноваційної діяльності та виокремлено три інноваційно активних метарегіони – Північна Америка, Європа, Азіатсько-Тихоокеанський регіон.
15. На засадах визначення провідних чинників формування конкурентних переваг (ресурсні, операційні та стратегічні) інноваційної економіки, серед яких найважливішими є стратегічні, пов’язані з визначенням та послідовною реалізацією пріоритетів довгострокового інноваційного розвитку національних економік, встановлено проекцію впливу на національний рівень синергійної взаємодії трьох провідних атракторів структурування глобальної економіки та вибудувано на цій основі систему стратегічних пріоритетів та переваг довгострокового розвитку.
16. Обґрунтовано, що перехід до економіки знань, що стався в останні десятиліття, зумовив посилення залежності інформаційного суспільства від результатів діяльності наукової сфери. Збільшення обсягів трансферу знань підтверджує прагнення країн перебудувати національні економічні системи на режим інноваційної моделі господарювання. З цією метою запропоновано підхід до формування інноваційної стратегії країни в умовах міжнародних науково-технологічних трансформацій.
17. Розроблено концептуально-методологічні та організаційно-економічні основи формування державної бюджетної політики, що знайшли своє відображення в структурній схемі державної бюджетної політики фінансування трансферу знань в рамках ланцюжка «фундаментальні дослідження - blue skies research – прикладні дослідження» на засадах аналізу провідних чинників (екзогенних, ендогенних) та механізмів (адаптаційних, біфуркаційних).
18. Запропоновано довгострокову стратегію участі країни у формуванні глобального економічного і науково-технологічного простору в контексті трансферу знань, яка має стати органічною частиною загальнонаціональної стратегії соціально-економічного розвитку, націленої на всебічне сприяння вирішенню передбачених нею завдань шляхом використання можливостей міжнародного поділу праці в сферах науки і техніки, виробництва, торгівлі і фінансів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року // Нове законодавство України. - К., 1992. - Вип. 3. - С. 129-181.
2. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991р. // ВВР України.-1991.-№47.-Ст.646.
3. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 36, ст.266 ).
4. Аксенова Л. А. Глобализация мирового хозяйства: предпосылки, причины, инструменты, последствия / Аксенова Л. А. // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2006. − № 23-24. − С. 3-10.
5. Александрова Н. В. Выставочный менеджмент: стратегии управления и маркетинговые коммуникации / Н. В. Александрова, Филоненко И. К. − М.: РИА ПРОЭКСПО, 2005. − 383 с.
6. Амоша О.І. Підгрунтя інноваційного розвитку. Проблеми і перспективи взаємодії академічної науки й освіти / О. Амоша, А. Землянкін, Г. Моісеєв // Вісник НАН України. — 2006. — N 10. — С. 3-16.
7. Амоша О. І. Проблеми покращення взаємодії академічної науки, освіти і промислового виробництва / О.І.Амоша // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. научн. трудов. – Донецк: ДонНУ, 2007. – Ч. 2. – С. 419-424.
8. Амоша О.І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва / НАН України. Інститут економіки промисловості – Київ: Наукова думка, 2002. – 306 с.
9. Анилионис Г. Глобальный мир: единый и разделенный: Эволюция теорий глобализации / Г. Анилионис, Н. А. Зотова . — М.: Международные отношения, 2005. — 675 с.
10. Антипина О.Н. Информационная экономика: современные технологии и ценообразование / О.Н. Антипина. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2009. – 284 с.
11. Антонюк Л.Л. Інновації: теорії, механізм розробки та комерціалізації: Монографія / Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. - К.:КНЕУ, 2003. - 394с.
12. Бакаєв О. О. Стратегія формування готовності України до мережної економіки / О. О. Бакаєв, М. В. Макарова // Економіка та держава. – 2006. – № 9. – С. 3−7.
13. Бараковський І. Теорія міжнародної торгівлі / І.Бараковський.- К.: Основи, 1996. - 241с.
14. Барр Р. Политическая экономия в двух томах / Пер. с франц. / Р.Барр. - М.: Международные отношения, 1994. -Т 2 .- 752 с.
15. Белл Д. Прийдешнє постіндустріальне суспільство. Досвід соціального прогнозування. / Белл Д. [Пер. з англ. під ред. В. Л. Іноземцева.]− М., 1999. − 106 С.
16. Белоус Т. Я. Международные промышленные монополии / Белоус Т. Я. − М.: Мысль, 1972. − 280 с.
17. Білорус О. Стратегічні імперативи розвитку України в умовах глобалізації / Білорус О. // Економічний часопис. − 2001. − № 10. − С. 3−8.
18. Бузько І.Р. Трансформаційні процеси в умовах глобалізації: держава, регіон, підприємство / І.Бузько, Королевська Н.Ю., Сущенко О.А., Часовський С. // [Текст]: Монографія. - Луганськ: вид- во «Ноулідж», 2012.- 640 с.
19. Бузько І.Р. Формування здатності управління знаннями в інноваційних процесах / І.Бузько, О.Вартанова // Наукові праці Донецького національного технічного універсітету. Серія: економічна. Випуск 39-1. Донецьк: ДонНТУ, 2011. - С. 221-227.
20. Бузько И. Р. Цикличное развитие мировой экономики и концептуальные основы формирования стратегии опережающего инновационного развития Украины / Бузько И. Р., Сущенко Е. А., Наден А. А. // Вісник Тернопільського національного економічного університету. − 2007 − №5. − С. 121-127.
21. Василенко В. Н. Региональные последствия глобализации мировой хозяйственной системы / Василенко В. Н. // Прометей. − 2002. − № 1. − С. 238-245.
22. Вергун В.А. Інноваційно-технологічні аспекти стратегії сталого розвитку України / В.Вергун //, Збірн. наук. праць. АМУ, 2011. – С. 128-140.
23. Вергун В.А. Перспективні напрямки розвитку нанотехнологічного бізнесу на світовому ринку новітніх технологій / В.Вергун, О.Ступницький // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов. Том 2. – Севастополь-Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2009. – С. 536-542.
24. Вергун В.А. Особливості регіональної інноваційно-інвестиційної політики Німеччини: можливості для України / В.Вергун // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, Том 2, 2009. – С. 516–520.
25. Вишняков В. М. Глобальні тенденції розвитку прямих іноземних інвестицій / Вишняков В. М. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 1. – С. 70–73
26. Воловик Е. Глобализация экономики и ее влияние на национальные бюджеты // Проблемы теории и практики управления. − 1999. − № 5. − С. 71−85.
27. Гайдуцький А. П. Міграційний капітал в країнах, що розвиваються. / Гайдуцький А. П. — К. : УкрІНТЕІ, 2008. — 296c.
28. Гайкович В. Безопасность электронных банковских систем / В. Гайкович, А. Першин. – М.: Единая Европа, 1999. – 264 c.
29. Гальчинський А. С. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи: Методологічні аспекти / Гальчинський А. С. Інститут стратегічних оцінок. — К. : Либідь, 2006. — 310с.
30. Геєць В.М. Характер перехідних процесів до економіки знань / Геєць В.М. // Економіка України (укр.).− 2004.− № 4.− C.4-15.
31. Гелд Д. Глобалізація / антиглобалізація / Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. — К. : К.І.С., 2004. — 180с.
32. Герст П., Томсон Г. Сумніви в глобалізації. Міжнародна економіка і можливості керування / П. Герст, Г. Томсон.; [пер.з англ. А. Войтович, О. Орленко] — К. : К.І.С., 2002. — 306с.
33. Гіл Ч. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку / Гіл Чарльз; [пер. з англ.] – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 856 с.
34. Глинкина С. П. Теневая экономика в глобализирующемся мире // проблемы прогнозирования. − 2001. − № 4. − С. 64−73.
35. Глобализация и национальные финансовые системы / под. ред. Дж. А. Хансона; [пер.с англ.В.С. Васильева]. — М. : Весь Мир, 2005. — 306с.
36. Глобализация и экономическое развитие / [Макогон Ю. В., Дергачева Е. А., Пашко Е. А., Фильянов П. А.; под науч. ред Ю. В. Макогона. − Донецк: ДонНУ, 2006. − 260 с.
37. Глобалізація і безпека розвитку / [Білорус О. Г., Д. Г . Лук’яненко, О. В. Зернецька та ін.]; керівник авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. – К: КНЕУ, 2001. – 733 с.
38. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова — К.: КНЕУ, 2003. — 660 с.
39. Глобальні та регіональні проблеми економічного розвитку: Збірник праць вчених / Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України / [ відп. ред. В. Є. Новицький] − К : Знання, 1998. − 47 с.
40. Глобальные трансформации: политика, экономика, культура / [Хелд Д., Гольдблатт Д., Мак-грю Э.]; [ пер. с англ.]. − М.: Праксис, 2004. − 576 с.
41. Гнезділова О. М. Удосконалення інформаційного забезпечення поточного та оперативного аналізу наявності і використання транспортних засобів / Гнезділова О. М. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 4. – С. 61−65.
42. Годин В. В. Управление информационными ресурсами / В. В. Годин, И. К. Корнеев. − М.: ИНФРА-М, 1999. − 432 с.
43. Голобуцький О. П., Шевчук О. Б. E-Ukraine. Інформаційне суспільство: бути чи не бути. − К.: ЗАТ «Атлант UMS», 2001. − 102 с.
44. Губський Б. Інтернаціоналізація української економіки / Губський Б., Лук′яненко Д., Сіденко В. // Економіка України. − 2000. − № 9. − С. 15−23.
45. Гужва В. М. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі / В. М. Гужва, А. Г. Постовой. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.
46. Данилишин Б. М. Інвестиційна політика в Україні / Данилишин Б. М. Корецький М. Х., Дацій О. НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України.— Донецьк: Юго-Восток, 2006. — 290с.
47. Дахно І. І. Міжнародна Економіка: навч. посіб. / Дахно І. І. − [3-тє вид., стереотип.] − К.:МАУП, 2007. − 248 с.
48. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных. / Дейт К. Дж. – [6-е изд.] – К.: Диалектика, 1998. – 784 с.
49. Делягин М. Г. Мировой бизнес: Общая теория глобализации: курс лекций / Делягин М. Г. − М.: ИНФРА-М, 2003. − 768 с.
50. Джордан К. Глобализация и национальные финансовые системы / Кали Джордан Джованни Маджони // Весь мир.− 2005. − С. 281.
51. Диксон П. Бизнес-тренды: Стратегическое моделирование будущего / Диксон П. – М.: Эксмо, 2005. – 480 с.
52. Долішній М. Національна економіка в умовах глобалізації / М. Долішній, М. Козоріз // Вісник національної академії наук України. − 2002. − № 3. − С. 26−36.
53. Дудорин В. И. Управление экономикой и глобальная информатизация / Дудорин В. И. − М.: Эксмо, 2002. − 181 с.
54. Економічний вимір конкурентоспроможності вищої освіти / [Верхоглядова Н. І., Чередниченко О. М., Венгерова В. Ю. та ін.] – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 172 с.
55. Жуков С. В. Развивающиеся страны: ассиметрии глобализации / С. В. Жуков, А. Я. Эльянов // Восток. − 2006. − № 6. − С. 64-82.
56. Зянько В. Глобалізація та інноваційний процес: їхній взаємовплив / Зянько В. // Економіка України. − 2006. − № 2. − С. 84-89.
57. Иванов И. Глобализация и проблемы оптимальной стратегии развития / Иванов И. // Мировая экономика и международные отношения. − 2000. − № 2. − С. 15−19; № 3. − С. 12−18.
58. Иванов И. Человеческий капитал и глобализация / Иванов И. // Мировая экономика и международные отношения. − 2004. − № 9. − С. 19−31.
59. Инвестиционная стратегия корпораций и институциональных инвесторов / [Сазонец И. Л., Богачев С. В., Екимов С. В. и др.]; под ред. Сазонца И. Л. – Днепропетровск: Наука и образование, 2003. – 132 с.
60. Иноземцев В. Л. Глобализация и неизбежность монополистской цивилизации / Иноземцев В. Л. // Прометей. − Донецк, 2002. − Вып. 1. − С. 115-121.
61. Институциональная экономика: Новая институциональная экономическая теория: Учебник / Коллектив авторов / Под ред. А.А. Аузана. – 2 изд. – М.: ИНФРА-М, 2011. – 447 с.
62. Информационные системы в экономике / [Дик В. В., Власов К. Т., Сидельников С. А. и др.]; под ред. В. В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 272 с.
63. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки в умовах глобальної конкуренції: [Монографія] / [Ю.В.Макогон, С.М.Кацура, Т.С.Медведкін, Є.О.Медведкіна, А.Є.Анісімов]. – Д.: ДонНУ-ІЕП, 2011. – 360с.
64. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / За ред. д.е.н., проф. Л.І.Федулової. – К.: «Основа», 2005. – 552с.
65. Інтелектуальне піратство. − Державний департамент інтелектуальної власності України.: http://www.sdip.gov.ua/ukr/about/integration/list3012/?print=yes.
66. Інтернет та Інтернет-бізнес. − Сайт російського онлайнового видавництва «Вебпланета» з питань розвитку Інтернету та Інтернет-бізнесу.: http://www.webplanet.ru.
67. Кастельс М. Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура: пер. с англ./ Кастельс М. ; [ пер. с англ.]; [наук. ред. О.І. Шкаратан]. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – С. 51.
68. Кашлев Ю. Международные отношения в зеркале информационной революции / Кашлев Ю. // Международная жизнь. − 2003. − № 1. − С. 118−128
69. Кисельницки Я., Срока Х. Информационные системы в бизнесе / Я. Кисельницки, Х. Срока. − Варшава:Издатедльское агентство PLACET, 1999. − 246 с.
70. Клияненко Б. Т. Проблемы глобализации мировой экономики и социально-экономического развития регионов / Клияненко Б. Т. // Прометей. − Донецк, 2002. − Вып. 2. − С. 21-30.
71. Кочетов Е. Г. Геоэкономика (Освоение мирового экономического пространства): Учебник. / Кочетов Е. Г. − М.: Издательство БЕК, 2002. − 480 с.
72. Кузьминов Я.И. Курс институциональной экономики: институты, сети, трансакционные издержки, контракты: учебник для студентов вузов / Я.И. Кузьминов, К.А. Бендукидзе, М.Ю. Юдкевич. – М.: Изд. дом ГУ ВЭШ, 2006. – XL, 442 с.
73. Лазебник Л. Л. Глобалізація як середовище формування політики економічного розвитку країни / Лазебник Л. Л. // Актуальні проблеми економіки. − 2005. − № 11. − С. 94-100.
74. Лебедєва Л.В. До проблеми трактування поняття «економіка знань» / Л.В. Лебедєва // Вісник Черкаського університету. – 2009. – №152. – С. 163-167.
75. Ляхович М. В. Вплив інформаційної інфраструктури на розвиток економіки / Ляхович М. В. // Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: Економічні науки. – 2006. − № 16. – С. 75 – 79.
76. Ляшенко В.І. Інтеграційні форми взаємодії в інноваційному ланцюжку: стан і перспективи розвитку в Україні / В.Ляшенко, І.Підоричева // Экономика и управление №5, 2-11. – С.25-35.
77. Ляшенко В.И. Регулирование развития малого предпринимательства в Украине: проблемы и пути решения: Монография / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2007. – 452 с.
78. Макаренко М. І. Сучасний стан глобалізації: поглиблення основних форм прояву / Макаренко М. І. // Інвестиції: практика та досвід. − 2008. − № 8. − С. 21-26.
79. Макогон Ю.В. Глобальна економічна криза 2008-2010 років: світовий досвід та шляхи подолання в Україні / Монографія / [В.П. Антонюк, С.С. Аптекар, Н.А. Балтачеєва та ін.] ; під заг. ред. В.І.Ляшенка. – Донецьк : Юго-Восток, 2010. – 414 с.
80. Макогон Ю.В. Кризис мировых рынков и внешние экономические связи Украины / Макогон Ю.В. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ.- 2009.- С.9-21.
81. Макогон Ю.В. Трансформація фінансових стратегій ТНК в умовах глобальної фінансової кризи: національний вимір / Ю.Макогон, Є.Медведкіна // Наукові записки Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Збірник наукових праць. Випуск 1.- Чернівці. – 2010. –С. 36-44.
82. Максимова М. Проблемы стабильности мировой экономики / Максимова М. // Мировая экономика и международные отношения. − 2004. − №5. − С. 2-4.
83. Мартин Г. -П. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Г. -П. Мартин, Х. Шуман; [пер. с нем.] − М.: Издательский дом «АЛЬПИНА», 2001. − 335 с.
84. Матюшенко І. Ю. Перспективи розвитку освіти в Україні в умовах створення суспільства, побудованного на знаннях / Матюшенко І. Ю. // Економіка розвитку. – 2006. − № 1. – с. 48 – 54.
85. Медведкин Т.С. Глобальная парадигма инновационного развития национальных экономических систем / Т. Медведкин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 2. Донецьк: ДонНУ, 2010. - С. 1021-1025.
86. Медведкин Т.С. Инновационная сфера ЕС в контексте паневропейского трансфера знаний / Т. Медведкин // Вісник Хмельницького національного університету Економічні науки, Том 3. Хмельницький: ХНУ, 2012, №4. - C.150-154.
87. Медведкин Т.С. Инновационные процессы и конкуренция на мировых рынках / Т. Медведкин, Ю. Макогон // Экономист, № 9 вересень 2007. – с. 66-68
88. Медведкин Т.С. Инновационный потенциал нации в контексте пассионарной теории этногенеза Л.Н. Гумилева. Часть 1. / Т. Медведкин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть. Донецк: ДонНУ, 2012. - С. 231-234.
89. Медведкин Т.С. Инновационный потенциал нации в контексте пассионарной теории этногенеза Л.Н. Гумилева. Часть 2. / Т. Медведкин // Вісник Донецького університету. Серія В „Економіка і право”, Донецьк: ДонНУ, 2012. - С. 146-149.
90. Медведкин Т.С. Концептуальные подходы к созданию стратегии национальной инновационной системы / Т. Медведкин // Теоретичні та практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – Збірник наукових праць. Маріуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2011. – Т.2. - С.11-17.
91. Медведкин Т.С. Кризис и смена лидеров мировой технологической пирамиды / Т.Медведкин // Стратегія подолання економічної кризи: сутність та практичне застосування: Збірник тез наукових робіт учасників Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 24-25 серпня 2012р.) / ГО “Центр економічних досліджень та розвитку” – Одеса: ЦЕДР, 2012. – С. 32-35.
92. Медведкин Т.С. Международный трансфер знаний в условиях глобализации мировой экономики / Т. Медведкин, Ю. Макогон // Вісник Дніпропетровського національного університету. Том 20, № 10/13. Серія “Менеджмент інновацій” Дніпропетровськ: ДНУ, 2012. –Випуск 1, 2012. – С. 10-19.
93. Медведкин Т.С. Миграция трудовых ресурсов в контексте международного трансфера знаний / Т. Медведкин // Західноукраїнський науковий вісник [текст]: Матеріали II Всеукраїнської науково-практічної конференції “Сучасна економічна система та тенденції розвитку на початку третього тисячоліття” (8 травня 2012р., м. Івано-Франківськ). – Івано-Франківстк: ГО “ЗУНТ”, 2012. – Вип. 2. – С. 22-25
94. Медведкин Т.С. Модели рыночной трансформации экономической системы государства в разрезе промышленной политики / Т. Медведкин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 3. Донецьк: ДонНУ, 2009. - С. 1205- 1211.
95. Медведкин Т.С. Парадигмы инновационного развития экономических систем стран Европы в условиях глобального трансфера технологий / Т. Медведкин, С. Кацура // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. Севастополь - Донецк: ДонНУ, - 2009. - С.635-639.
96. Медведкин Т.С. Перспективы участия Украины в мировом трансфере знаний / Т.Медведкин // Інновації та трансфер технологій: від ідеї до прибутку: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції. – Д.: Національний гірничий університет, 2011. – С.196-197.
97. Медведкин Т.С. Планирование инновационной деятельности в условиях глобализации / Т. Медведкин, Е.Пашко // Юбилеен Алманах. В криза ли э планирането?.Том 2. Академично издателство «Ценов» – Свищов, 2005.- С. 132-137.
98. Медведкин Т.С. Прикладной аспект концепции национального трансфера знаний в Украине / Т. Медведкин // Науковий Вісник НГУ Тематичний випуск «Інновації і трансфер технологій» Дніпропетровськ: ДВНЗ «НГУ», 2011. - С. 126-132.
99. Медведкин Т.С. Развитие национальной инновационной сферы Украины в условиях интеграции экономик стран ОЧЭС / Т. Медведкин // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. Свиштов-Донецк: ДонНУ-СА «Д.А.Ценов».- 2006. - С. 390-393.
100. Медведкин Т.С. Реалии инновационной деятельности в Украине / Т. Медведкин, Е.Пашко // Проблемы развития национальной экономики и предпринимательства. Сборник научных трудов. Рига: Рижский технический университет, 2005. – С.266-272.
101. Медведкин Т.С. Транснациональный трансфер знаний в условиях глобализационных изменений / Т. Медведкин // Вісник Донецького університету. Спецвипуск. Серія В „Економіка і право”, Донецьк: ДонНУ, 2011. - С. 245-249.
102. Медведкин Т.С. Трансфер знаний в системе инновационного развития экономических систем / Т. Медведкин // Вісник Хмельницького національного університету Економічні науки, Том 1. Хмельницький: ХНУ, 2011, №4. - C.158-161.
103. Медведкин Т.С. Трансфер знаний как фактор инновационного развития национальной экономики / Т.Медведкин // Інноваційна економіка – напрямок сталого розвитку держави: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, (м.Сімферополь, 7-8 вересня 2012 року) / Наукове об’єднання “Economics”. – Сімферополь: НО “Economics”, 2012. – 100-102.
104. Медведкин Т.С. Трансфер знаний: теория и практика Европейского Союза / Т. Медведкин // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка”, Маріуполь: МФ ТОВ «Друкарня "Новий світ"» 2012. - С. 122-129.
105. Медведкин Т.С. Трансформация научно-технологической компоненты мировой инновационной системы / Т. Медведкин // Механізми реалізації інноваційно-технологічного розвитку України в умовах глобальних викликів: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 1-2 лист. 2012 р.) / відпов. ред. проф. Л.І. Федулова; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2012. – С. 100-111.
106. Медведкін Т.С. Венчурна інвестиційна компонента формування глобального трансферу знань / Т. Медведкін // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. Стамбул - Донецк: ДонНУ, - 2010. - С. 179-185.
107. Медведкін Т.С. Вплив глобалізації на конкурентоспроможність експортоорієнтованих галузей України / Т. Медведкін // Праці вузівської конференції професорсько-викладацького складу – Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 98-100.
108. Медведкін Т.С. Вплив глобальної фінансової кризи на розвиток сфери венчурного інвестування інноваційного бізнесу / Т. Медведкін // Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність [Текст]: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 11-12 березня 2010р.: тези доповідей / [редкол. В.Г. Герасимчук]. – К.: НТУУ «КПІ», 2010. – С.144.
109. Медведкін Т.С. Державна підтримка розвитку інноваційного сектору в період кризи: зарубіжний досвід / Т. Медведкін // Друга хвиля економічної кризи: проблеми та шляхи вирішення: Збірник матеріалів науково-практичної конференції (м. Київ, 27-28 липня 2012р.). – Київ: ГО “Київський економічний науковий центр”, 2012. – С. 62-66.
110. Медведкін Т.С. Інноваційна компонента конкурентоспроможності національної економіки / Т. Медведкін // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ.- Сб. науч. тр. – Албена-Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2012. – С. 205-208.
111. Медведкін Т.С. Інноваційний розвиток машинобудівного комплексу Донецької області: проблеми та перспективи / Т. Медведкін, Ю. Макогон // Теоретичні та практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – Збірник наукових праць. Маріуполь: ПДТУ, 2008. – С. 77-81.
112. Медведкін Т.С. Інноваційний розвиток України в умовах трансферу технологій та науково-технічної співпраці / Т. Медведкін // Журнал європейської економіки. Том 7 (№2), червень 2008. Тернопіль: ТНЕУ. – С.153-161.
113. Медведкін Т.С. Іноземний досвід державного стимулювання міжнародного інноваційного бізнесу в контексті трансферу знань / Т. Медведкін // Вісник Донецького університету. Серія В „Економіка і право”, Том 2 Донецьк: ДонНУ, 2010. - С. 189-194.
114. Медведкін Т.С. Міжнародний трансфер знань в інноваційному розвитку промисловості / Т. Медведкін // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн./ Голов. ред. О.В.Степанов. - Київ, 2010 – № 4. - С. 27-30.
115. Медведкін Т.С. Модель інноваційного розвитку економіки країн східної Європи / Т. Медведкін, С. Кацура // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ.- 2005. - С. 202-208.
116. Медведкін Т.С. Підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованих галузей України в умовах глобалізації / Т. Медведкін // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 2. Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 558-563.
117. Медведкін Т.С. Прикладні аспекти міжнародного трансферу знань в інноваційному розвитку України / Т. Медведкін, С. Кацура // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть. Донецк: ДонНУ, 2011. - С. 149-155.
118. Медведкін Т.С. Підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованих галузей України в умовах глобалізації (на прикладі машинобудування, чорної металургії та хімічної промисловості) / Ю.Макогон, Т.Медведкін, Є.Пашко // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна, випуск 23 – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. – С. 12-27.
119. Медведкін Т.С. Прикладні аспекти міжнародного трансферу знань в інноваційному розвитку України / Т. Медведкін // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів ДонНУ за підсумками науково-дослідної роботи за період 2009-2010 рр. / Під ред. П.В. Єгорова, С.В. Беспалової. – Донецьк: Цифр. типографія, 2011. - С. 288-289.
120. Медведкін Т.С. Проблеми впровадження інноваційної моделі на регіональному рівні / Т. Медведкін, Є. Медведкіна // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 2. Донецьк: ДонНУ, 2008. - С. 535- 540.
121. Медведкін Т.С. Технологічна конкурентоспроможність економіки України на світовому ринку / Т. Медведкін, С. Соколов // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ.- Сборник научных трудов. – Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 485-492.
122. Международные стратегии экономического развития: учеб. пособие / [ Пахомов Ю. Н., Филиппенко А. С., Лукьяненко Д. Г., Громенкова С. В. − Донецк, Киев: ДонНУ. − 2001. − 239 с.
123. Мельник Л. Г. Подходы к оценке социально-экономического развития в информационном обществе / Л. Г. Мельник, О. Н. Сотник // Економіка розвитку. – 2006. – № 2. – С. 55−60.
124. Мельник Л. Г. Экономика информации и информационные системы предприятий / Л. Г. Мельник, С. Н. Ильяшенко, В. А. Касьяненко. − Сумы: университетская книга, 2004. − 400 с.
125. Наследов А. Д. Математические методы психологического иследования. Анализ и интерпретация данных: Учеб. пособ. / Наследов А. Д. − [2-е изд., испр. и доп.] – СПб.: Речь, 2006. – 392 с.
126. Новый экономический словарь / [ под ред. А. Н. А